"В умовах тривалої кризи, такої як пандемія або війна в Україні, сон стає чутливим полем для вираження колективного психологічного страждання, виявляючи дисфункції, які часто передують іншим клінічним ознакам", - підкреслив Енріке Теста Вісенте, науковий співробітник Вищого інституту Мігеля Торга та автор дослідження.

Дані дослідження "Патерни сну та пов'язані з кризою сновидіння під час пандемії COVID-19 та російсько-української війни", завершеного у 2024 році та опублікованого у березні цього року, вказують на значне збільшення розладів сну, більшу пам'ять про них, а також посилення нічних кошмарів під час пандемії.

У розмові з Lusa професор Вищого інституту Мігель Торга та співавтор дослідження Жоана Проенса Беккер розповіла, що страх, тривога та почуття провини є одними з найпоширеніших емоцій у вибірці з 1700 учасників.

"Тривога була більшою під час пандемії, оскільки це була криза, яка безпосередньо торкнулася португальців, тоді як війна була опосередкованим досвідом, за яким люди стежили через засоби масової інформації, і мала більший вплив на їхні фінанси, викликаючи певну невпевненість і стрес", - пояснила вона.

За словами Жоани Проенси Беккер, сни - це не лише відображення страху, тривоги та провини.

"Вони також розкривають несвідомі стратегії емоційної обробки перед обличчям колективного страждання", - додав він.

На думку Енріке Теста Вісенте, результати дослідження підкреслюють важливість розуміння сну не лише як важливої фізіологічної функції, але і як дзеркала соціальної та емоційної напруженості, що пронизує суспільство.

"Сучасні суспільства схильні недооцінювати вплив масштабних переживань на найбільш інтимні та суб'єктивні ритми людей. Однак саме в цих суб'єктивних територіях - таких як сон і сновидіння - ми знаходимо "підказки" про емоційний стан людей і про те, як вони свідомо чи несвідомо переробляють свій досвід", - сказав він.

У контексті війни, як показує дослідження, португальці виявили більш високий рівень смутку, гніву та фізичних відчуттів дискомфорту, таких як біль, холод або параліч.

"Ці показники слід розглядати як ознаки глибокого емоційного впливу, навіть серед населення, яке не бере безпосередньої участі у конфліктах. Саме завдяки виявленню цих проявів ми можемо краще зрозуміти, як саме постраждали люди і де необхідно терміново втрутитися з точки зору психічного здоров'я", - зазначила Жоана Проенса Беккер.

У дослідженні вивчалася тривалість сну, час, необхідний кожній людині для засинання (латентність сну), нічні пробудження, денна сонливість і загальна якість сну, а також частота пригадування снів і кошмарів.

За словами професора, цей аналіз показав, що емоційні та чуттєві виміри сновидінь пропонують альтернативний погляд на підсвідому чи несвідому обробку цих світових подій.

"Психологічний і психосоціальний вплив колективних криз набагато більший, ніж ми собі уявляємо. Португальці страждали і продовжують страждати, навіть якщо несвідомо, і це відображається в описаних ними моделях сну і сновидінь", - заявив він, попереджаючи про "необхідність більш інтегрованої державної політики", яка розглядає сон і психічне здоров'я як "взаємозалежні виміри у реагуванні на майбутні соціальні, медичні або геополітичні кризи".

Дослідники наводять такі приклади, як пропаганда належної гігієни сну, створення простору для емоційного слухання і посилення психологічної підтримки, які "повинні стати стратегічними пріоритетами в періоди нестабільності".